Червоні сердечка і маленькі крилаті купідончики з дитячими посмішками у вітринах магазинів, червоні троянди та повітряні кульки у вигляді сердечок і листівочки з написом «Я тебе люблю!»... Відношення до цього свята у всіх різні і іноді навіть прямо протилежні. Хтось вважає, що для прояву своїх почуттів зовсім необов´язково було вигадувати якесь свято. Для когось – це привід для знайомства. Хтось чекає в це свято Дива (так-так, саме з великої літери!). Адже сьогодні все можливо, правда? А комусь це свято подобається тому, що це черговий привід повеселитися. :) Хтось вірить у нього по-справжньому, хтось - ні. Так чи інакше, хочемо ми цього чи ні, але це свято існує вже багато століть. Хочете дізнатися, з чого все це почалося? Тоді читайте далі.
Є кілька версій виникнення свята Всіх Закоханих.
Про Валентина, що дав святу своє ім´я, відомо небагато. Кажуть, що він жив у III столітті н.е., в римському місті Терні. За одними даними, він був простим християнським священиком, інші легенди зводять його в ранг єпископа. За сукупністю даних можна з достатньою впевненістю припустити, що Валентин був відносно молодий, гарний собою, добрий і чуйний. Є відомості про те, що, поряд з основною професією, Валентин займався природничими науками та медициною.
Час життя і діяльності Валентина збігся з часом правління римського імператора Клавдія II, який дуже шанував військову доблесть прославлених римських легіонів і не дуже жалував християн. Для збереження військового духу імператор видав указ, що забороняє легіонерам одружуватися, бо вступивши у шлюб занадто багато часу вони проводять в сім´ї і зайняті думками не про благо імперії і військову доблесть.
Не боючись імператорського гніву, молодий християнський священик Валентин продовжував таємно вінчати закоханих легіонерів. Згідно з деякими даними, його заступництво закоханим простиралося ще далі - він мирив посварених, писав любовні листи за недорікуватих і тупуватих вояків, дарував молодим парам квіти.
Зберегти все це потай не було ніякої можливості, а оскільки Римська імперія славилася своєю повагою до законів (донині ми багато в чому живемо по Римському Праву), день у день хмари збиралися над головою священика. Наприкінці 269 року н.е. грянув грім - Валентин був узятий під варту, а незабаром був підписаний указ про його страту.
Легенда огортає романтичним флером і самі останні дні життя Валентина. Згідно одним уявленням, в нього закохалася сліпа дочка тюремника. Валентин, як священик, що дав обітницю безшлюбності, не міг відповісти на її почуття, але в ніч перед стратою (13 лютого) прислав їй зворушливий лист. За іншою версією, Валентин сам закохався в прекрасну дівчину, та ще, користуючись своїми медичними знаннями, в очікуванні страти вилікував її від сліпоти.
Як все було насправді, ми не знаємо і вже ніколи не дізнаємося, але безсумнівно одне - молодий християнський священик дійсно загинув в ім´я Любові. І цієї Любові було йому відпущено багато на одне його коротке життя - любов до Бога, любов до прекрасної дівчини, любов до людей взагалі, яким він допомагав і як священик, і як лікар, і як просто прекрасна людина з величезною душею, яка творить добро.
Не дивно, що про Валентина не забули й обрали заступником Усіх Закоханих. Як християнський мученик, що постраждав за віру, він був канонізований католицькою церквою. У Західній Європі день Святого Валентина відзначається з ХІІІ століття, в США з 1777 року. Тепер і у нас стало одним святом більше, хоча на Русі було своє свято закоханих. Воно відзначалося восьмого липня і було пов´язане з легендарною історією любові Петра та Февронії.
Створення першої валентинки приписується Чарльзу, Герцогу Орлеанському (1415 рік), сидячому в цей час у в´язниці, в одиночній камері, який вирішив боротися з нудьгою шляхом писання любовних послань власній дружині. Проте найбільшого розквіту валентинки досягли у вісімнадцятому столітті.
Тепер під "валентинкою" розуміються вітальні листівки у вигляді сердечок з найкращими побажаннями, освідченнями в коханні, пропозиціями руки і серця або просто жартами, які не підписують, і одержувач повинен сам здогадатися, від кого вони. Крім них люди дарують своїм коханим троянди (оскільки вважається, що вони символізують любов), цукерки-сердечка та інші предмети із зображеннями сердець, птахів і, звичайно, справедливо визнаного символу Дня Святого Валентина - маленького крилатого ангела Купідона.
Є й ще одна версія ...
За часів заснування Риму, люті вовки блукали в лісі поблизу міста. Римляни взивали до одного з своїх богів Луперкусу, щоб він утримав вовків подалі від міста. Фестиваль Lupercalia, що проводиться на честь Луперкуса, святкувався 15-ого лютого. Цей фестиваль святкувався як весняний фестиваль. Стародавній римський календар відрізнявся від нашого, оскільки лютий відносився до ранньої весняної пори.
Молоді люди і дівчата розігрували містерії, під час яких складали в спеціальний ящик записки. На кожній з них було написано всього 2 слова: ім´я людини, якій це послання адресується, і ім´я відправника. Ці записки були свого роду запрошеннями зайнятися сексом і сприймались як частина містерій ....
Минуло кілька сот років, і в кінці третього століття нашої ери імператор Римської імперії Клавдій видав указ, яким забороняв молодим чоловікам одружуватися. Клавдій вів постійні війни і тому потребував дієздатної армії. А одружені солдати, на його думку, були поганими солдатами.
Один з християнських єпископів Валентин, посмів порушити указ імператора. Він таємно вінчав, а потім переховував закоханих, що прийшли нього за допомогою, за що і був страчений 14 лютого 270 року.
Минуло ще 200 літ. Церковні ієрархи звернули увагу на те, що дата страти Валентина дивним чином збігалася зі святкуваннями на честь Луперкуса. Папським указом луперкаріі були перетворені в День Всіх Закоханих, Валентин зарахований до списку святих і призначений заступником нового свята. Традиції відзначати це свято формувалися століттями. І тепер на День Святого Валентина прийнято дарувати валентинки...
…Наступна версія
Незважаючи на зусилля церкви, в День Святого Валентина прижилася одна традиція: чоловіки і жінки, одружені або самотні, тягнули жереб, щоб обрати свого "Валентина". Після з´єднання пара обмінювалася подарунками, а іноді й символами любові.
Традиція лотерейного вибору свого Валентина добре збереглася у вісімнадцятому сторіччі. Однак поступово відбулися зміни. Обидві сторони більше не обмінювалися подарунками, а замість цього, подарунок став виключно обов´язком чоловіка!
Цей новий поворот допоміг, нарешті, покласти край випадковому вибору свого Валентина. Адже багато чоловіків були нещасні, коли дарували подарунки (іноді дуже дорогі) жінкам, яких обирали не самі. І зараз, коли кожен вільний у виборі свого власного Валентина, свято набуло нового і набагато більш серйозного значення для пар!
Ви знали, що сьогоднішня популярність Дня Святого Валентина сильно зобов´язана сучасній поштовій службі? До середини 1800 року вартість відправлення листа була не по кишені людині із середнього класу. Навіть гірше поштове обслуговування вимагало оплату від одержувача листа, а не від відправника!
Уявіть собі наступну ситуацію: ви отримуєте валентинку, оплачуєте необхідну вартість пересилки. А потім виявляється, що валентинка від неприємної вам людини! Так що, до появи поштової оплати в 1 пенні, більшість валентинок доставлялися самостійно передбачуваним коханим (що було не так швидко і не так легко, але, думаю, більш приємно для дам).
Вітальні листівки Дня Святого Валентина все ще дуже популярні. Тільки кількість відправлених Різдвяних листівок перевищує кількість відправлених валентинок. Але зараз часто як супровід до валентинки йдуть червоні троянди або шоколадні цукерки. І сама валентинка чимало змінилася... тепер є листівки, що грають романтичну музику; навіть дозволяють вам самим записати романтичне повідомлення!
Нові технології пропонують зараз для закоханих багато способів сказати: "Будь моїм (моєю)!" Скористайтеся перевагою цих нових технологій... відправте валентинку на відеокасеті! Або надішліть любовний лист по e-mail! Відішліть веселу анімовану електронну листівку! Це - приємний подарунок, який так просто зробити! Щасливого вам свята!
|
